Природа
є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ людини тільки тоді, коли
юне серце облагороджується вищою людською красою – добром, правдою, людяністю,
співчутливістю, непримиренністю до зла.
Любов
до природи слід виховувати з раннього дитинства. Дітей, що не вміють ще ходити,
- треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо,
дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне
почуттями радості, і покладе основи любові до рідної природи.
Питання
екологічного виховання та освіти населення, а особливо наймолодших, - одне з
найважливіших.
Зараз
ми багато говоримо про проблеми екології, забрудненість природного середовища,
загрозу живому довкіллю. На жаль, ця загроза створена саме нами – людьми. Якими
виростуть наші діти? Чи зуміють вони спинити руйнацію природи планета Земля? Що
зараз ми – дорослі, педагоги, батьки – можемо зробити для того, щоб нинішні
малюки виросли дбайливими та екологічно грамотними і свідомими людьми?
Здавалося б, так просто навчити свою дитину бути дбайливою до живого світу
рослин, тварин, до лісу та річки, до крихітної тендітної травинки, що мужньо
пробивається крізь товщу асфальту і до велетня-дуба, що височить край старого
гаю; навчити її змалку бути вдячною своїй рідній землі та її чудесам: сонцю,
яке щедро дарує нам своє тепло, блакитному небу, у неозору височінь якого
дивимося ми із завмиранням серця, квітам, які роблять наше життя яскравим та
святом. Як же зробити це? Усім відомо, що саме спілкування з природою, навіть
просто її сприйняття, дає нам радість. Чому? Мабуть, тому, що природа - це
невичерпне джерело краси, яке не може залишити байдужою кожну людину.
Сьогодні
екологічне виховання дітей має посісти чільне місце в усій виховній системі, як
у дитячому закладі, так і, насамперед, в родинах дітей. Формування екологічно –
доцільної поведінки малят – один із найважливіших напрямків педагогічної
роботи, могутній фактор особистісного зростання дитини. У зв'язку із цим вкрай
важливо не тільки знайомити малят з природним довкіллям, але й спонукати
вихованців до спостережливості, розвивати в дитячих душах здатність помічати
прекрасне в звичайному – у пробудженні лісу на світанку, сонячних переливах
маленької краплинки роси, співі вранішньої пташини, непомітній квіточці і
крихітній комашці. Адже якщо уважно придивлятися до навколишнього світу і
прислухатися до нього, кожний день, кожна хвилина неодмінно принесе вам
яскраві, незабутні враження. Важко передати словами, що почуває кожен з нас,
коли заходить в повний звуків і барв весняний чи осінній ліс або милується
недосяжною морською даллю. Звичайнісінькі явища природи - бурхливі водоспади й
далекі зоряниці в степу, величні ріки й снігові шпилі гір - усе це справляє
величезне враження, викликає глибокі почуття. Красу довкілля ми починаємо
відчувати ще в ранньому дитинстві. Вона приходить до нас з материнською піснею,
барвистою картинкою в книжці, цікавою та повчальною казкою. Важливо, щоб ця
краса не пройшла повз вашого малюка, а торкнула його душу, серце, розум.
Допоможіть дитині розкрити таємниці природи, примножити її багатства, навчіть
оберігати її скарби. Інакше ми ризикуємо виростити покоління «байдужостей», в
якого немає повноцінного майбутнього. Адже коли нищиться природа, також
калічаться, стають черствими та безжальними дитячі душі. Як тут не пригадати
крилату фразу класика: «Від бездушності до жорстокості – лише один крок».
Попередити черствіння дитячих сердець, навчити їх бачити красу природи і дбати
про її збереження – ось на що варто та необхідно звернути увагу у вихованні
вашого сина чи доньки. Пам'ятайте: від їх вчинків, знань, рівня екологічної
культури залежатиме все майбутнє нашої планети
Методи
і прийоми виховання в дітей любові до природи
Аби
виховати в дітях дошкільного віку позитивне, дбайливе ставлення до природи,
потрібно насамперед пробудити в них емоційний відгук на природні
явища. Із розмаїття форм, методів і прийомів, що сприяють вихованню любові
дошкільників до природи, ми охоче використовуємо традиційні - спостереження, цільові прогулянки,
пошуково-дослідницьку діяльність, слухання та обговорення художньої літератури
про природу, працю в куточку природи, виготовлення різноманітних виробів із
природних матеріалів. Окрім того, використовуються нетрадиційні форми
роботи, як-от:
- уроки доброти;
- вечори роздумів, що передбачають розв'язання проблемних ситуацій;
- калейдоскоп цікавинок;
- цікаві діалоги;
- природничі асоціації;
- хвилинки милування.
Під
час такої роботи діти вчаться спілкуватися з природою: лагідно і доброзичливо
звертатися до рослин, тварин, комах; ніжно доторкатися до них; не галасувати,
аби не налякати; проявляти співпереживання, бажання допомогти за потреби.
Залучення
батьків до формування в дошкільників природничих знань
Аби
навчити дитину дошкільного віку любити й оберігати природу, необхідна тісна
співпраця між педагогами й батьками, адже діти завжди беруть приклад із
дорослих, насамперед - зі своїх батьків. Гідним прикладом для дитини є батьки,
які:
- усвідомлено позитивно ставляться до всього, що існує в природі;
- уміють пояснити дитині, чому важливо оберігати природу і як це робити;
- піклуються про природні об'єкти.
Батьки
з допомогою педагогів мають разом із дитиною стати справжніми друзями природі,
подавати дітям позитивний, цілеспрямований і дієвий приклад природодоцільної
поведінки, допомогти дитині побачити красу природи — навчити її спілкуватися з
рослинами, тваринами, комахами, милуватися гарними краєвидами, насолоджуватися
тишею в лісі.
Цікавими
для батьків є такі форми роботи, зокрема:
- спільні акції - «Наш квітник грайливий», «Допоможемо пташкам узимку», «У куточку природи - нові мешканці» тощо;
- конкурси творчих виробів із природних матеріалів;
- конкурс малюнка «Малюю разом з мамою»;
- домашні завдання на кшталт «Складіть казку або оповідку на природничу тематику»;
- інформування «Батьківське віконечко», де доцільно помістити пам'ятки для батьків, підготувати цікаву й корисну інформацію на природничу тематику, поради;
- обмін досвідом між батьками щодо поповнення та закріплення в домашніх умовах знань, умінь і навичок дітей;
- анкетування батьків «Природа і ми».
Дошкільники
мають навчитися дивитися на світ природи добрими очима. Коли дитина із
самого дитинства усвідомить важливість природи в житті кожної людини, зрозуміє
це розумом і серцем, - вона стане справжньою Людиною.