В основі обдарованості – творчий потенціал, закладений у дитини від
народження
Дитинство – особливий період розвитку, що «рухається» незвичними
темпами й часто дивує своїми змінами. Ця пора створює неабиякі можливості для
розвитку психіки дитини. Ідеться передусім про емоційну безпосередність,
потребу в нових враженнях, схильність до творчості, експериментування, творення
нових образів тощо. Усе це характерно
для кожного нормального розвиненого дошкільника.
Обдарованість – це особливий склад особистості. Ототожнення
обдарованості дитини з високим рівнем розвитку її мислення радше штучне та
обґрунтоване, адже інтелект не існує сам по собі. Те, що приписують його
успіху, зумовлене й емоційним настроєм, почуттями, широтою інтересу, потребами
дитини, її вольовою зрілістю тощо.
Обдаровані діти вирізняються з-поміж однолітків неабиякою допитливістю,
ініціативністю, високим розумовими здібностями. Ці діти –особливі, тож і
працювати з ними слід по-особливому. Педагог має вміти вчасно виявляти дітей,
наділених нестандартним, оригінальним мисленням і творчими здібностями,
адекватно оцінювати їхні можливості та оптимально організовувати освітню роботу
з ними. Освітній процес, зорієнтований на дитину, заохочує її вірити у власні
сили, бути собою, спонукає до реалізації здібностей, спонтанного й щирого
самовираження, внутрішньої активності, й як наслідок, розкриття творчого
потенціалу.
Підготовка педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми в
умовах дошкільного навчального закладу спрямована на оволодіння необхідними для
цього професійними знаннями, вміннями, навичками та на їх розвиток. Цю
підготовку ми педагоги дошкільного закладу
здійснюємо в межах самоосвіти та в процесі методичної роботи.
Основне завдання педагога, який виховує обдаровану особистість, – навчити дитину бачити перетворення в
навколишньому світі, зокрема в природі, –
те, що становить саму суть розвитку. Творчість неможливо просто показати.
Дитина сама має пройти шлях відкриття: з’ясувати перетворення, що існують у
навколишньому світі незалежно від людини, розв’язуючи завдання, що потребують творчого
мислення. Лише тоді є надія, що дитина
навчиться творчості й не втратить своєї обдарованості.
Обдаровані діти в нашому дошкільного закладі мають мистецькі здібності.
Їх нахили і бажання спрямовані на художню творчість, яка проявляється заняттях
образотворчою діяльністю
Всім відомо, що діти дуже люблять ліпити. Вони ліплять з усього, з чого
можна ліпити, але найбільшу цікавість вони проявляють до ліплення пластиліном.
Частина обдарованих дітей нашого дошкільного закладу проявляє цікавість до
такого виду ліплення, як пластилінографія.
Пластилінографія – нетрадиційна техніка образотворчості, що полягає у створенні з пластиліну опуклих, напівоб’ємних зображень на пласкій поверхні.
«Пластилінові фантазії». Заняття покликані допомогти дітям в розвитку
їх творчих умінь, уміння самовиражатися, фантазувати, підтримувати і втілювати
в життя власну ідею та ідею інших дітей, оволодіння елементами пластилінографії,
а також дають змогу створити сприятливі
умови для розвитку творчих здібностей кожної дитини, реалізувати потребу
відображати свої життєві враження, навіть тоді, коли вони не володіють в певній
мірі навичками. В процесі роботи діти
знайомляться з різноманітними техніками ліплення, переживають яскраві позитивні
емоції. Мені відомо, що діти можуть
проявляти фантазію в свої роботах лише за умови наявності в них певних
технічних навичок ліплення, вміння з частин складати ціле, поєднувати між собою
кольори. Колір в дитячому ліпленні – один з основних засобів виразності.
Безпосередня робота з кольором дає змогу розвинути в дітей образну уяву та
творчу фантазію. В своїй роботі з дітьми вихователі намагаюся оцінювати творчий
підхід до виконання роботи, індивідуальну своєрідність виконаних робіт,
співпрацю з дітьми у виконанні робіт (це виконання завдань: «Закінчи роботу»,
«Виклади таке ж зображення»).
Своєю чергою, педагоги зростають професійно, ретельно аналізуючи
власний і застосовуючи перспективний
досвід роботи з обдарованими дітьми.
Роботи: вихованки ДНЗ
№ 5 «Золотий ключик» – Гончар Саші