Кожна дитина на початку власного життя
талановита і навіть геніальна,
але її потрібно навчити орієнтуватися в сучасному світі,
щоб з мінімумом витрат досягти максимального ефекту.
Г. С. Альтшуллер
Я не завжди замислювалась над тим, що дітей можна навчити не лише чогось конкретного, певних дій, правил, але й чогось абстрактного, наприклад, творчості. Цьому допомагає порівняно молода наука, яка з'явилася близько 50 років тому і дістала назву ТРВЗ - теорія розвитку винахідницьких завдань. Якщо існують талановите мислення, обдарованість, отже мають існувати і відповідні закономірності. Саме так розмірковував засновник ТРВЗ Г.С.Альтшуллер, який в 1946 році заклав основи своєї методики.
На мою думку головними принципами ТРВЗ є:
• розв'язання суперечностей,
• системний підхід, тобто вміння бачити світ у взаємозв’язку всіх його елементів.
Підгалузь ТРВЗ - розвиток творчої уяви (РТУ), яка відшліфувалась у самостійну науку допомагає дітям та дорослим вивільнитися, розмірковувати, шукати, самостійно розв'язувати свої проблеми. Як не прикро констатувати, але ТРВЗ прийшла у заклади дошкільної освіти не з науковцями - дошкільниками, а з інженерно-технічними спеціалістами, які перші побачили вагомість даної теорії, чим раніше, тим краще.
Мої дослідження показали, що розвиток творчої уяви дитини, її фантазії досягне свого піку у віці 3-6 років.
Програма «Українське довкілля » диференціює близькі, проте відмінні поняття «творчість» та «креативність», розширює коло застосування педагогами поняття «творча активність» і націлює педагога на створення у ЗДО умов, сприятливих для особистісного розвитку дітей - розвивального середовища.
Серед значущих шляхів розвитку креативності як здатності до творчості стоїть необхідність використання творчих завдань в усіх сферах життєдіяльності дитини.
Розвиток креативності у дітей потребує висококваліфікованого вихователя, який несе дітям добро, високу духовність, бачить потенційні можливості інтелектуального та творчого розвитку кожної дитини, сам є креативною і творчою особистістю.
Дитина на кожному кроці стикається з різними суперечностями. А суперечності як відомо, існують всюди, вся діалектика грунтується на них (недаремно ж ТРВЗ називають прикладною діалектикою).
Головна суперечність у дошкільній педагогіці полягає в розвитку у дітей "дорослого логічного мислення, і в той же час збереження "дитячого", творчого підходу, тобто дивитись на однакові речі по - різному.
Я у своїй роботі ТРВЗ використовую у різних сферах життєдіяльності: в ігровій, предметно-практичній, пізнавальній, художній, комунікативній. Проте найперспективнішим, на мою думку, є напрямок, в якому органічно поєднуються усі типи розв'язання проблем і ситуацій.
Моє кредо - кожна дитина талановита і геніальна. Отже, звідси постає завдання: навчити дитину орієнтуватися в цьому світі, розвинути сильне мислення, не втративши дитячої геніальності при цьому.
Якщо я хочу іти на роботу як на свято, якщо мені подобається, коли очі дітей блищать під час освітнього процесу, а активність перевищує 100%, якщо я хочу, щоб кожне заняття було як міні - КВК або театралізована вистава, якщо я хочу цілий день сміятися, співати і спілкуватися з розумними, думаючими дітьми - займаємось ТРВЗ.
Під час ігрової діяльності чи на заняттях з ТРВЗ я прагну навчити дітей творчо мислити. Вони придумують свої казки і не одну, а стільки, скільки дітей в групі і навіть більше, пізнають, вчаться співставляти фізичні і природні явища, але в такій ігровій формі, що вони не помічають, що вчаться, що роблять щохвилинне для себе відкриття.
Технологія ТРВЗ володіє широким арсеналом методів, які розвивають пізнавальні та творчі здібності дітей: вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, інтегрувати й синтезувати інформацію, аналізувати ситуації, передбачати наслідки, будувати гіпотези, застосовувати нові ідеї та методи розв’язання задач на практиці; здатність висловлювати оригінальні ідеї і винаходити щось нове.
Спостерігаючи за дітьми я проаналізувала їхню діяльність, та помітила, що все, чим вони займаються, є своєрідною творчістю:
- дитина пізнає властивості оточуючих предметів;
- «грає» зі словами, промовляючи низку звуків рідної мови, й створює
незвичні слова;
- експериментує з різними матеріалами;
- просто грає.
У грі малюк має змогу поекспериментувати, багаторазово виконати будь-яку дію, від якої він отримує задоволення і, можливо, різні результати. Якщо будь - яку справу малюка розглядати як своєрідну гру — творчість, то у ній будуть розвиватися такі важливі характеристики творчості, як:
• швидкість думки;
• гнучкість мислення;
• оригінальність ідей;
• розробленість ідей;
• допитливість.
Завдання вихователя - стимулювати розумову і творчу активність дітей, залучати всіх до гри, занять, послідовно підводити до думки, що правильними можуть бути різні варіанти розв’язку, іноді зовсім несхожі між собою.
Отже, використовуючи теорію розв’язання винахідницьких завдань, ми маємо можливість у цікавій незвичній формі для дітей забезпечувати розвиток їх пізнавальної активності.
