Вплив музики на психічну діяльність дитини
Музика володіє сильним психологічним впливом на людину.
Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки,
розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення, спокою
та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії). У зв'язку з цим важливо
звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти. Збуджуюча, гучна
музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини)
стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на
рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика
при гіперзбудливості, розгальмованим
дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних
властивостей у поведінці дитини. Спокійна музика, що викликає відчуття радості,
спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і
маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна слухати
перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже
в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть її закрити
очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці,
яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як
розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і
звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту
Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному
випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними
цілителями), а в іншому – може заподіяти людині шкоди.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на
оточуючих, так і на того, хто говорить. Наш внутрішній стан, наші думки,
ставлення до світу виявляються в змісті промови, в її інтонаційному
забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає
відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші стосунки з ним.
Наприклад грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний
переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос
породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не сприймають як особистість.
А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м'яким, співчуваючим голосом
допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання. Як
починати слухати музику з дитиною.
Шановні батьки! Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини
прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти
музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної
психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним
мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для
формування гармонійної особистості засобами музики.
Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом
активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних
занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома.
Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують
батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння
ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю
психіку дитини, її позитивний та гарний настрій. Обов’язковою умовою для
формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До
неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи – шуму
струмка, моря, звуків лесу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки,
колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви
переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і
розслаблюється. У віці від першого року до трьох років у дітей починають
проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму.
На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто
радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні
пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний,
доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування
музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей
прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному
прослуховуванні.
Особливо важливою ланкою є формування
музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне
переживання. В основі розвитку їхніх музично – сенсорних здібностей лежить
слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку –
висоти, тривалості, тембру, сили.
Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати
включені музично – дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх
лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного
звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та
іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить,
порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично – дидактичні
ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні
звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині
пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий
звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від
психофізичних можливостей кожної дитини. Важливим елементом дітей першого –
третього років із є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом.
Разом з тим, при роботі з такими дітьми необхідні наочні прийоми, що залучають
дитини до музики – показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на
іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню
змісту виконуваної пісні, її запам'ятовуванню. З цією метою застосовуються й
персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або
іншого твору. Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку
допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне
хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу,
що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі
пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби. Музика сприяє активізації
пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно
слухаючи музику. Слухайте з дітьми твори П. Чайковського, С. Прокоф'єва, Р.
Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів. Треба більше і
більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й
розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.
Музика, як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом
вираження почутів, настрою, ідей.
Пісня "живе" в дитячому садочку, в кожній
групі. Музика – це "вітаміни" для дітей Благодійні звуки формують
міцне фізичне зоров'я та розвивають здібності малюків. Медики стверджують, що
багато сучасних хвороб у дітей пов'язані з нестачею в їхньому житті
добротворних звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та
інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження. Дзюркіт
струмка, шелест лисття, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато
інших звуків, серед яких людина жила впродовж
тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням
автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує
постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів.
Музика – могутній засіб всебічного розвитку дитини,
формування її духовного світу. Вона розширює її кругозір, знайомить з
різноманітними явищами, збагачує почуттями, викликає радісні переживання,
сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу. Залучення до
музики активізує сприймання, мислення та мову, виховує високий естетичний смак,
розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу, всебічно впливає на її
розвиток.
Отже, у дошкільників насамперед потрібно виховувати
самостійність й ініціативу у використанні знайомих пісень, танців у різних умовах
(в іграх, на прогулянках, у самостійній художній діяльності та ін.), у
музично-дидактичних іграх розвивати мелодійний слух, почуття ритму,
музично-сенсорні здібності, розширювати коло музичних вражень слуханням
музичних творів у грамзапису і сприяти тому, щоб діти відтворювали їх у
сюжетно-рольових іграх.
